Плуг — це той інструмент, без якого мотоблок для багатьох дачників так і залишиться просто дорогою іграшкою в сараї. Купили техніку, покосили траву, а восени постала задача переорати ділянку під зиму — і тут з’ясовується, що плуг треба ще й підібрати правильно, і налаштувати. Бо неправильно виставлена глибина — це або поверхневе “дряпання” землі, яке нічого не дає, або перевантажений двигун, який через рік просить капітального ремонту.
Навіщо взагалі потрібен плуг, якщо є фреза
Тут часто плутають два завдання. Фреза розпушує верхній шар ґрунту, змішує його, готує грядку під посадку. А плуг перевертає пласт землі, закопуючи бур’яни, стерню і органіку вглиб, піднімаючи на поверхню свіжий шар. Це принципово інша дія.
Для щорічного догляду за грядками фрези цілком вистачить. А от якщо ділянка запущена, заросла бур’яном або ви щойно розорали цілину під город — без плуга не обійтись. Восени оранка теж потрібна: перевернутий пласт промерзає взимку, вимерзають личинки шкідників і насіння бур’янів, а навесні ґрунт швидше прогрівається і краще вбирає вологу.
Які бувають плуги для мотоблока
На ринку зустрічаються три основні типи, і кожен має своє місце.
Однокорпусний плуг — класика, найпростіша конструкція. Один робочий орган, лемеш і полиця. Підходить для легких і середніх мотоблоків, добре справляється з невеликими ділянками до 15-20 соток.
Оборотний плуг дозволяє змінювати напрямок відвалу землі без розвороту машини в кінці ряду. Тобто ви оремо туди і назад тим самим боком, не залишаючи розгінних борозен. Зручна річ для витягнутих ділянок, але коштує дорожче і важча за звичайний.
Плуг Сабана (він же болгарський плуг) — окрема категорія, розрахована на важкі мотоблоки і мотобуксирувальники. У нього трохи інша геометрія лемеша, він краще працює на важких глинистих ґрунтах і на цілині.
Ще плуги розрізняють за кількістю корпусів — одно-, дво- і трикорпусні. Але для побутового мотоблока з потужністю до 9-10 к.с. практично завжди беруть однокорпусний варіант. Двокорпусні ставлять уже на потужні мотоблоки або міні-трактори.
Як підібрати плуг під свій мотоблок
Головна помилка новачків — купити плуг “на око” або взяти найдешевший, який трапився в магазині. А потім дивуватися, чому мотоблок глохне на середині грядки.
Ось на що дивитися насправді:
- Потужність двигуна. Для легких мотоблоків (до 6 к.с.) підходять невеликі плуги з шириною захвату 20-25 см. Для середніх (7-9 к.с.) — 25-30 см. Важкі мотоблоки від 10 к.с. тягнуть плуги шириною до 35 см і навіть оборотні конструкції.
- Вага самого мотоблока. Легка техніка масою до 80 кг просто не притисне плуг до землі з достатньою силою — колеса будуть буксувати. Тут або довантажують колеса, або беруть плуг мінімального розміру.
- Тип ґрунту на ділянці. Пісок і легкі суглинки орати легше, важкі глинисті ґрунти вимагають більшого зусилля і, відповідно, потужнішого мотоблока з правильно підібраним плугом.
- Тип зчіпки. У різних виробників кріплення відрізняється — є універсальні зчіпки, є фірмові під конкретну модель (Нева, Кентавр, МТЗ тощо). Перед покупкою краще уточнити сумісність, бо переробляти кріплення власноруч — задоволення сумнівне.
Ще один момент, про який часто забувають: якщо мотоблок легкий, а ділянка з важким ґрунтом, варто розглянути плуг із регульованим кутом атаки лемеша. Це дасть можливість підлаштуватися під умови без заміни всього навісного обладнання.
Налаштування глибини оранки: покроково
Ось тут починається найцікавіше, бо саме від глибини залежить і якість оранки, і навантаження на техніку.
Стандартна глибина оранки для більшості городніх культур — 15-20 см. Для важких ґрунтів, під картоплю чи коренеплоди, іноді потрібно глибше, до 22-25 см. А ось на бідних піщаних ґрунтах глибоко орати сенсу мало — можна винести на поверхню зовсім неродючий шар.
Крок 1. Виставляємо плуг по горизонталі. Мотоблок ставлять на рівну поверхню (можна підкласти дошки під колеса з одного боку, якщо земля нерівна), і регулюють плуг так, щоб лемеш і полиця стояли паралельно землі. Перекіс призведе до нерівномірної борозни.
Крок 2. Регулюємо кут атаки лемеша. У більшості плугів є гвинт або отвори для зміни нахилу робочого органу відносно напрямку руху. Чим більший кут — тим глибше заглиблюється лемеш, але й опір зростає відповідно.
Крок 3. Виставляємо глибину через стійку кріплення. На більшості моделей є вертикальна регулювальна стійка з отворами під палець-фіксатор. Пересуваючи плуг вище або нижче відносно рами мотоблока, змінюють глибину занурення.
Крок 4. Пробний прохід. Обов’язково робимо тестову борозну на невеликій ділянці, метрів 3-5. Дивимось на результат: якщо плуг вискакує з землі або орає нерівно “хвилями” — глибина завелика для поточних налаштувань швидкості, або навпаки, треба додати обертів двигуна. Якщо мотоблок сильно вібрує і буксує — глибину зменшуємо.
Крок 5. Коригуємо і фіксуємо. Після пробного проходу вносимо зміни і тільки тоді починаємо основну роботу. Не варто одразу орати на повну глибину при першому проході — краще пройти ділянку двічі, поступово заглиблюючись, ніж один раз “закопати” мотоблок по вісь.
Типові помилки при роботі з плугом
Найчастіше новачки роблять одну з трьох речей.
Перше — намагаються відразу виставити максимальну глибину, бо “щоб краще було”. Результат — двигун перегрівається, зчеплення горить, а іноді ще й лемеш ламається об камінь чи корінь, який на такій глибині просто не видно заздалегідь.
Друге — забувають про баласт. Легкі мотоблоки без додаткового вантажу на колесах або без грунтозачепів просто не тримають траєкторію, зіскакують з борозни, буксують на місці замість того щоб рухатись вперед. Грунтозачепи в парі з плугом — це майже обов’язковий комплект, а не опція.
Третє — орють на надто високій швидкості. Здається, що так швидше впораєшся з роботою, але насправді на високій передачі плуг просто не встигає нормально забирати пласт, борозна виходить нерівна, а навантаження на трансмісію зростає в рази. Оранка — це та робота, де поспіх шкодить результату більше, ніж деінде.
Кілька практичних порад наостанок
Перед сезоном обов’язково перевіряйте стан лемеша — якщо він затупився чи побитий, оранка перетворюється на борюкання з землею замість нормальної роботи. Заточити лемеш чи замінити його — справа недорога, а різниця в результаті відчутна одразу.
Якщо ділянка нова і ніколи не оралась, перший прохід варто робити на мінімальній глибині, буквально 8-10 см, а вже другим-третім проходом поступово заглиблюватися. Цілину “з наскоку” не бере жоден побутовий мотоблок.
І ще: після дощу земля важча, липне до відвалу і плуг тягне значно гірше. Найкраще орати підсохлий, але не пересушений ґрунт — коли грудка розсипається в руці, а не ліпиться грязюкою.
Плуг для мотоблока — інструмент нескладний, але вимогливий до правильного підбору і налаштування. Витративши годину на пробні проходи і регулювання глибини перед основною роботою, ви заощадите і час, і нерви, і ресурс техніки на весь сезон.