Штроборіз — це інструмент, який ріже дві паралельні борозни в стіні одразу, а не одну, як болгарка. Саме тому він і потрібен для проводки: канал під кабель має бути акуратним, з рівними краями, без зайвого сколювання бетону чи цегли навколо. Якщо взяти звичайну кутову шліфмашину, доведеться робити два проходи і потім довбити середину зубилом — довго, брудно і криво. Штроборіз вирішує це за один прохід.
Перед покупкою варто визначитись, скільки метрів штроби плануєте різати. Одна справа — прокласти проводку в одній кімнаті квартири, зовсім інша — робити електромонтаж у приватному будинку з нуля, де метраж може перевалити за сотню метрів. Від цього залежить, чи варто купувати професійну модель, чи вистачить бюджетного варіанту для домашнього використання раз на кілька років.
Які бувають штроборізи
Умовно всі штроборізи ділять на два типи за конструкцією.
Перший — це спеціалізовані машини, схожі на болгарку, але з двома паралельними дисками на одному валу і кожухом з відводом пилу. Такі моделі є у Bosch, Makita, DeWalt, Hitachi (HiKOKI) та інших виробників. Це найпоширеніший варіант для приватного використання і невеликих бригад.
Другий тип — важкі промислові штроборізи з окремим двигуном і додатковими опорними коліщатками, які котяться по стіні. Вони важать 8-10 кг і більше, зате дають ідеально рівну лінію навіть на великих обсягах роботи. Для квартирного ремонту такий агрегат — це як стріляти з гармати по горобцях, але для будівельної бригади, яка щодня штробить по 50-100 метрів, це must-have.
Є ще варіант — насадка-штроборіз на звичайну болгарку. Коштує копійки, але якість різу гірша, глибину важко контролювати стабільно, та й сама болгарка не завжди тримає таке навантаження довго. Для одноразового ремонту може згодитись, для регулярної роботи — ні.
Тип живлення: мережевий чи акумуляторний
Більшість штроборізів на ринку — мережеві, з кабелем 220В. Це логічно: інструмент енергоємний, різати бетон чи цеглу вимагає стабільної потужної подачі струму. Акумуляторні моделі теж з’явились, наприклад у Makita чи DeWalt на платформі 18В або навіть 36В (парні акумулятори), але вони поки що поступаються за продуктивністю і швидко садять батарею — на одному заряді нормальної штроби для трикімнатної квартири не наріжете.
Якщо працюєте там, де немає розетки поруч, або на об’єкті без стабільного електропостачання — акумуляторний варіант рятує ситуацію. В інших випадках мережевий інструмент практичніший і дешевший.
Потужність двигуна
Тут пряма залежність: чим твердіший матеріал стіни, тим більша потужність потрібна. Для газобетону чи гіпсокартону (хоча в гіпсокартоні штробити взагалі сенсу мало, там простіше кабель-канал прокласти) вистачить 1200-1500 Вт. А от для монолітного бетону чи цегли міцної марки без 2000+ Вт особливо не розженешся — диск буде застрягати, двигун перегріватись, робота піде повільно і нервово.
Середній показник для побутового штроборізу — 1300-1800 Вт. Цього достатньо для більшості завдань: цегла, пінобетон, силікатна кладка, легкий бетон. Якщо плануєте регулярно різати армований бетон в старих будинках сталінської забудови — дивіться в бік 2000-2400 Вт.
Глибина і ширина штроби — що важливо в цій характеристиці
Тут головне — не максимальна глибина, вказана виробником у характеристиках, а можливість її регулювати. Для одножильного кабелю під штукатурку вистачить борозни глибиною 20-25 мм, а для гофротруби з кількома проводами може знадобитись 35-40 мм.
Хороший штроборіз дозволяє виставити глибину плавно, а не фіксованими кроками. Так само з шириною — вона регулюється кількістю прокладок між дисками. Чим більше прокладок йде в комплекті, тим гнучкіше можна налаштувати ширину під конкретний кабель чи трубу.
Диски теж різні за товщиною — 3, 4, 6, 8 мм. Купуючи інструмент, дивіться, чи можна поставити на нього диски різної товщини, чи виробник обмежує тільки одним типорозміром. Друге не дуже зручно, бо доведеться підлаштовувати ширину лише кількістю прокладок, а це не завжди зручно робить точний розмір.
Система пилозбору
Штроблення — це хмара пилу. Без нормального пилозбору навіть невелика кімната перетвориться на місце, де нічого не видно за пів години роботи. Тому дивіться на кожух і патрубок для підключення пилососа.
Хороший штроборіз має:
- закритий кожух, що щільно прилягає до стіни;
- патрубок стандартного діаметру (зазвичай 35 мм), сумісний з побутовими і промисловими пилососами;
- бажано — систему, яка забирає пил безпосередньо з зони різу, а не просто зверху.
Без підключеного пилососа навіть найкращий кожух не врятує — пил все одно піде в приміщення. Тому якщо купуєте штроборіз, одразу подумайте, чи є у вас будівельний пилосос з достатньою потужністю всмоктування. Дешевий побутовий пилосос тут не витягне — він забивається кам’яним пилом дуже швидко.
Вага і ергономіка
Штроборіз тримають на витягнутих руках годинами, часто над головою чи в незручному положенні — коли штробите під стелею чи в кутку. Вага 4-5 кг для такого сценарію вже відчутна проблема. Легкі моделі важать близько 3.5-4 кг, важкі професійні можуть тягнути на 6-7 кг.
Перед покупкою, якщо є можливість, потримайте інструмент в руках — на вигляд ваги не відчуєш, а от коли він реально в руці, розумієш, чи зручно тобі буде працювати цілий день.
Ручки з прогумованим покриттям і антивібраційна система теж не дрібниця. Вібрація від різання бетону передається на кисті рук, і за кілька годин без амортизації руки просто німіють. У більш дорогих моделей ця проблема вирішена краще, у бюджетних — часто взагалі ніяк.
На що ще звернути увагу
Швидкість обертання диска — для твердих матеріалів потрібні вищі оберти, для м’яких (газобетон, пінобетон) можна працювати на нижчих, це економить ресурс диска і саму машину береже від перегріву. Наявність регулювання швидкості — плюс, особливо якщо плануєте працювати з різними матеріалами.
Плавний пуск. Без нього інструмент різко смикає в момент запуску, і диски можуть зісковзнути зі стіни або пошкодити поверхню. Для новачка це особливо критично.
Захист від перевантаження двигуна теж не зайвий — рятує мотор, коли диск застряг у твердому включенні в стіні (арматура, каменюка в бетоні).
Наявність запасних дисків та прокладок в комплекті. Деякі виробники кладуть тільки один комплект дисків, і одразу доведеться докуповувати запасні — вони зношуються швидко, особливо на армованому бетоні.
Типові помилки при виборі
Часто беруть найдешевший варіант “на раз використати”, а потім розчаровуються — диск б’ється, глибину важко тримати стабільною, пил летить у всі боки. Для одноразового ремонту квартири це ще можна пережити, стиснувши зуби, але якщо плануєте робити ремонт частіше — краще одразу дивитись на середній ціновий сегмент.
Інша помилка — купувати занадто потужний і важкий професійний штроборіз для домашнього одноразового використання. Він потім просто буде припадати пилом в коморі, а гроші могли піти на щось інше.
І ще момент — забувають про диски. Штроборіз без пари алмазних дисків підходящого діаметру — це просто корпус з мотором. Диски треба підбирати окремо під діаметр посадкового отвору і під матеріал стіни (для цегли одні сегментовані диски, для бетону — інші, більш агресивні).
Замість підсумку
Якщо коротко — для одноразового домашнього ремонту вистачить недорогої моделі 1300-1500 Вт з базовим регулюванням глибини і ширини. Для регулярної роботи чи бригади варто дивитись у бік потужніших машин від 1800 Вт з якісним пилозбором і антивібраційною системою. Головне — не економити на дисках і на пилососі, бо саме ці два моменти найбільше впливають на комфорт роботи і якість результату. А сам штроборіз, навіть бюджетний, при акуратному використанні відслужить не один ремонт.