Полотно для ножівки по металу коштує копійки, але саме воно вирішує, чи розпиляєте ви трубу за хвилину, чи будете мучитись півгодини і зламаєте два леза поспіль. Рама ножівки — це просто тримач. Вся робота відбувається на зубах полотна, і якщо їх кількість не відповідає товщині матеріалу, результат буде поганим незалежно від того, наскільки дорогий у вас інструмент.
TPI — головна цифра, на яку варто дивитись
TPI (teeth per inch) — це кількість зубів на дюйм полотна, тобто на 25,4 мм. Цифра стоїть прямо на упаковці або вибита на самому полотні. Чим вона більша — тим дрібніший зуб і тим тонший матеріал можна пиляти без ризику зірвати зуб чи отримати рвані краї.
Логіка проста: у контакті з металом одночасно повинні працювати мінімум 2-3 зуби. Якщо матеріал тонкий, а зуб великий — полотно чіпляється, застрягає, зуб ламається або матеріал деформується. Якщо матеріал товстий, а зуб надто дрібний — стружка забиває проміжки між зубами, полотно перегрівається і швидко тупиться.
Ось приблизний орієнтир, яким користуються майстри:
- 14 TPI — для товстого металу, профільних труб, кутника, товстостінних заготовок від 6 мм;
- 18 TPI — універсальний варіант, підходить для більшості побутових завдань, труб середньої товщини;
- 24 TPI — тонкий метал, листи до 3 мм, тонкостінні труби;
- 32 TPI — найтонший метал, фольга, тонка нержавіюча труба, дрібні профілі.
На практиці 24 TPI — це той компроміс, який лежить у більшості наборів “на всі випадки життя”. Але якщо ви регулярно ріжете щось конкретне — краще купити окремо полотно під ту товщину, з якою працюєте найчастіше.
Матеріал полотна: не всі леза однакові

Дешеве полотно за 20 гривень і нормальне за 60 — це не про жадібність продавця, а про реальну різницю в матеріалі та термообробці.
Вуглецева сталь (Carbon Steel, CS) — найдешевший варіант. Гнеться, швидко тупиться, підходить хіба що для м’якого металу типу алюмінію чи латуні. Для сталі така ножівка себе виправдовує рідко.
Легована сталь (Alloy Steel, HSS у бюджетному виконанні) — вже нормальний робочий варіант для дому. Тримає заточку довше, менше боїться перегріву.
Швидкоріжуча сталь (High Speed Steel, HSS) — золота середина за співвідношенням ціна/якість. Не боїться нагріву при пилянні, тримає ріжучу кромку значно довше вуглецевої сталі. Якщо берете щось “на постійно” — беріть HSS.
Біметалічні полотна — на гнучку основу з вуглецевої сталі наварені зуби зі швидкоріжучої сталі. Отримуєте і міцність, і гнучкість, і довговічність зубів одночасно. Коштують дорожче, але для активного використання це найрозумніший вибір — таке полотно рідко ламається навіть при перекосах у роботі, а зуби тримаються довго.
Для одноразового різу труби на дачі — вистачить звичайного полотна. Для майстерні, де ножівкою користуються щотижня — біметал окупається за перші пару місяців.
Що ще важливо, крім кількості зубів

TPI — це головне, але не єдине. Ще є розведення зубів (set) — те, наскільки зуби відхилені в різні боки від осі полотна. Розведення потрібне, щоб пропил був трохи ширшим за товщину самого полотна, інакше воно застрягне в матеріалі через кілька рухів.
Полотна з хвильовим розведенням (wave set) — зуби йдуть плавними хвилями, підходять для дрібного TPI і тонкого металу. Полотна з прямим розведенням (raker set) — чергування зубів вліво-вправо-прямо, більш агресивний рух, підходить для товстих заготовок.
Товщина самого полотна теж має значення. Стандарт — 0,6-0,65 мм, ширина — 12,5 мм, довжина — 300 мм (це найпоширеніший розмір під більшість рам). Але трапляються рами під коротші полотна 150 мм або 200 мм — для роботи в тісних місцях, наприклад, коли треба відпиляти щось усередині вузла техніки, де стандартна ножівка просто не розвернеться.
Як підібрати полотно під конкретне завдання

Простий спосіб не помилитись — прикласти полотно до заготовки і подивитись, скільки зубів торкається торця металу. Правило “мінімум три зуби в контакті” рятує від зірваних зубів практично завжди.
Труба профільна 20х20 мм зі стінкою 1,5 мм — сюди підійде 24 TPI. Кутник 40х40х4 — тут краще взяти 18 TPI, інакше пиляти будете довго. Тонкий алюмінієвий профіль для вагонки чи гардин — 32 TPI, і навіть тоді краще пиляти повільно, без натиску, бо алюміній любить “хапати” зуб і рвати матеріал.
Для нержавіючої сталі окремо варто сказати: вона твердіша й “в’язкіша” за звичайну конструкційну сталь, сильно гріє полотно при терті. Тут краще брати біметал і не тиснути на ножівку сильно — краще довше пиляти, ніж перегріти зуби і зіпсувати заточку за один прохід.
Типові помилки при виборі полотна
Найчастіша помилка — купити одне універсальне полотно “на все” і потім дивуватись, чому воно швидко тупиться або ламається. Універсальність завжди означає компроміс, і 18 TPI справді покриває більшість побутових завдань, але не всі.
Друга помилка — економити на матеріалі полотна, а потім купувати нове кожні два тижні. За рік накопичена сума на дешеві полотна часто перевищує вартість одного нормального біметалічного, яке пропрацювало б увесь цей час.
Третя — ігнорувати напрямок зубів. На полотні завжди є стрілка, яка показує напрямок різу — зазвичай пиляють на рух вперед, від себе. Якщо вставити полотно навпаки, різати воно теж буде, але значно гірше і з більшим зусиллям, бо конструкція зуба розрахована на конкретний напрямок навантаження.
Ще одна дрібниця, яку часто пропускають — натяг полотна в рамі. Навіть правильно підібране полотно з потрібним TPI буде “гуляти” і давати кривий рвз, якщо воно недостатньо натягнуте в станині ножівки. Перед роботою варто перевірити, щоб полотно було натягнуте туго, без люфту.
Полотно по металу — той випадок, коли дрібниця вирішує все. Правильний TPI під товщину заготовки, нормальний матеріал (краще одразу біметал, якщо плануєте користуватись регулярно) і трохи уваги до розведення зубів та напрямку встановлення — і ножівка ріже легко, без застрягань і поламаних зубів. А набір із трьох-чотирьох полотен різного TPI у майстерні коштує недорого, зате закриває майже всі побутові завдання — від тонкого профілю до товстого кутника.

