Бензопила працює на двох типах масла одночасно — і це перше, що плутають новачки. Є паливна суміш для двигуна (бензин + мастило для двотактних моторів), і є окреме мастило для змащування ланцюга та шини. Це зовсім різні рідини, з різним призначенням, і плутанина між ними — причина половини поломок, з якими люди йдуть у сервіс.
Розберемося по порядку: скільки лити, яке масло вибирати і де саме новачки найчастіше лажають.
Два масла — не одне
У бензопилі є двигун внутрішнього згоряння, двотактний. На відміну від авто, тут немає окремого картера з мастилом — олива подається прямо в паливну суміш разом із бензином. Тому перше масло — моторне, для двотактних двигунів, воно змішується з бензином у певній пропорції.
Друге масло — для змащування пильної гарнітури: ланцюга, шини, зірочки. Воно ллється в окремий бачок, розташований зазвичай поруч із паливним. Механізм подає його автоматично під час роботи — краплями чи насосом, змащуючи ланцюг, поки він рухається по шині.
Якщо плутати ці два масла місцями або лити одне замість іншого — двигун або клинить, або перегрівається ланцюг, і в результаті шина «горить» буквально за кілька хвилин роботи.
Скільки масла лити в паливну суміш
Тут все залежить від пропорції, яку вказує виробник конкретної моделі. Найпоширеніші варіанти:
- 1:40 — на 1 літр бензину 25 мл масла;
- 1:50 — на 1 літр бензину 20 мл масла;
- 1:25 — рідше зустрічається, здебільшого у старих моделях або специфічних китайських бензопилах.
Точну пропорцію завжди пишуть у інструкції до пили, і вона може відрізнятися навіть у моделей одного бренду. Наприклад, Stihl часто рекомендує 1:50 з фірмовим маслом HP Ultra, а деякі бюджетні моделі — 1:40.
Новачки часто округлюють на око — “ну накапаю трохи більше, щоб точно змастилося”. Це помилка. Забагато масла в суміші — це нагар на свічці, забруднення поршневої групи, димний вихлоп і втрата потужності. Забагато бензину відносно масла — недостатнє змащення, підвищений знос циліндра, а в перспективі — заклинювання двигуна.
Для точного дозування варто купити мірну мензурку — коштує копійки, а рятує від головного болю. Або взяти каністру зі шкалою одразу для змішування, такі продаються в магазинах з інструментом і коштують теж недорого.
Яке масло для двигуна вибирати
Тут головне правило — брати спеціалізоване масло саме для двотактних двигунів повітряного охолодження. Не автомобільне, не універсальне, не те, що “залишилось від якогось генератора”.
Хороші варіанти — фірмові оливи від виробників бензопил: Stihl, Husqvarna, Oleo-Mac мають власні лінійки. Вони трохи дорожчі, зате розроблені саме під двигуни цих брендів і містять присадки, які зменшують нагар.
Якщо бюджет обмежений, підійдуть універсальні мастила для двотактних двигунів від відомих виробників — наприклад, Motul, Castrol Power 1, Liqui Moly. Головне — щоб на упаковці було чітко вказано “для двотактних двигунів повітряного охолодження”, а не для водяного (це різні формули, і на бензопилу водяне не годиться).
Новачки часто ведуться на найдешевше масло без назви бренду, куплене на розвал у гаражному кооперативі. Економія тут виходить боком — двигун або обростає нагаром за сезон, або взагалі клинить через погане згоряння присадок.
Масло для ланцюга — окрема історія
Це масло не змішується з паливом, а заливається в окремий резервуар. Його функція — постійно змащувати ланцюг, поки він труться об шину на високій швидкості. Без цього мастила ланцюг перегрівається за лічені хвилини, шина стирається нерівномірно, а сам ланцюг розтягується і швидко тупиться.
Для цього масла є два основних типи:
- мінеральне — дешевше, підходить для звичайної роботи вдома чи на дачі;
- адгезивне (з підвищеною липкістю) — тримається на ланцюзі навіть на високих обертах, менше розбризкується, підходить для інтенсивної роботи.
Влітку варто брати масло з в’язкістю, розрахованою на теплу погоду, взимку — зимові варіанти, які не густіють на морозі. Якщо купити літнє масло і працювати взимку, воно просто не буде текти нормально по каналах подачі, і ланцюг залишиться без змащення навіть при повному бачку.
Є ще один нюанс, про який мало хто згадує в інструкціях — рослинні (біорозкладні) оливи для ланцюга. Вони екологічніші, підходять для роботи в лісі чи на ділянках біля водойм, але коштують дорожче і потребують частішої заміни через окислення.
Типові помилки новачків — конкретно
Тепер про те, з чим найчастіше стикаються майстри сервісних центрів, коли до них приносять “зламану після місяця роботи” пилу.
Заливають моторне масло в бачок для ланцюга. Здається логічним — масло ж однакове, навіщо купувати два різних. Насправді моторне мастило для двотактних двигунів має іншу в’язкість і не призначене для змащування металу об метал на високій швидкості. Ланцюг перегрівається швидше, ніж мав би.
Заливають масло для ланцюга в паливну суміш. Це вже серйозніше — двигун або взагалі не заводиться, або працює з перебоями, димить, втрачає потужність.
Змішують паливо на око, без мензурки. Пропорція “приблизно” — це рулетка. Іноді пощастить, іноді двигун згорає за сезон.
Використовують старий бензин. Двотактна суміш втрачає властивості через 1-2 місяці зберігання, особливо влітку в спеку. Масло розшаровується, бензин частково випаровується, і суміш вже не та, що була одразу після змішування. Новачки часто заливають паливо, яке готували “ще з минулого сезону” — і потім дивуються, чому пила не заводиться або димить надмірно.
Не перевіряють рівень масла для ланцюга перед роботою. Бачок для ланцюгового мастила витрачається швидше, ніж паливний бак — приблизно вдвічі. Тобто якщо заправити повний бак бензину і повний бачок масла одночасно, масло скінчиться раніше за паливо. Новачки орієнтуються тільки на паливо і забувають перевірити другий бачок, в результаті працюють кілька хвилин “на сухую”.
Використовують відпрацьоване автомобільне масло замість спеціального. Так, дехто справді так робить, бо “чого добру пропадати”. Це найгірший варіант — відпрацьоване масло містить продукти горіння, метали від зношування двигуна авто, і на ланцюзі така суміш працює як абразив, а не як мастило.
Заправляють бензопилу над відкритим двигуном, коли він ще гарячий. Це вже не про масло, а про безпеку — але пов’язана помилка. Пари бензину чи масла можуть спалахнути на гарячому глушнику. Завжди дають пилі охолонути хоча б кілька хвилин перед заправкою.
Кілька практичних порад наостанок
Готуйте паливну суміш рівно стільки, скільки плануєте використати за 2-4 тижні — не більше. Зберігайте в спеціальній каністрі з мітками, подалі від сонця і тепла.
Перевіряйте рівень олії для ланцюга перед кожним запуском, навіть якщо здається, що “ще повно”. Найпростіший спосіб перевірити подачу масла — піднести шину над світлою поверхнею (папером, бетоном) і трохи погазувати: якщо на поверхні з’являються крапельки масла, система працює нормально.
Тримайтеся пропорцій, вказаних саме для вашої моделі пили — вони можуть відрізнятися навіть у межах одного бренду залежно від об’єму двигуна.
Не економте на маслі для ланцюга, купуючи найдешевший варіант без назви. Це той випадок, коли невелика різниця в ціні пляшки виливається у значно довше життя ланцюга і шини.
Правильний підбір масла — не складна наука, а просто питання уваги до інструкції та звички перевіряти обидва бачки перед роботою. Ті, хто розбирається з цим одразу, потім рідко бачать бензопилу в сервісі раніше, ніж через кілька сезонів активної експлуатації.